ясність

ясність
-ності, ж.
Властивість за знач. ясний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "ясність" в других словарях:

  • ясність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ясність — [йа/с( )н іс т ] снос т і, ор. с(‘)н іс т у …   Орфоепічний словник української мови

  • м'ясність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • поясність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • дуріти — і/ю, і/єш, недок., розм. 1) Втрачати ясність свідомості, ставати дурним. 2) Забавлятися безглуздими пустощами, дурощами. 3) Робити безглузді, необдумані вчинки. 4) перен., за ким і без додатка. Втрачати ясність свідомості, рівновагу від почуття… …   Український тлумачний словник

  • простір — Одна з об єктивних форм існування всіх речей, так само як і час. Уявлення щодо П. і часу змінювались на протязі історії людства, відображаючи складні процеси пізнання світу, образне сприйняття якого безпосередньо віддзеркалювалось в архітектурі… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • розпливатися — а/юся, а/єшся, недок., розпливти/ся і рідко розплисти/ся, иву/ся, иве/шся, док. 1) Розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому небудь (про рідину). || Розріджуючись, втрачати первісну форму, вигляд. || перен. Лягати або сідати, розвалюватися …   Український тлумачний словник

  • розум — у, ч. 1) Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об єктивну дійсність. || з означ. Певний склад, характер мислення. || Загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого небудь. •• Дохо/дити свої/м (вла/сним) ро/зумом… …   Український тлумачний словник

  • померкнути — і поме/ркти, кну, кнеш, док. 1) Утратити яскравість, блиск; потьмяніти. || Видатися менш яскравим. || Перестати світити, світитися; згаснути. || Стати невиразним, неясним, нечітким. || безос. Потемніти. || Перестати існувати, зникнути. 2) перен.… …   Український тлумачний словник

  • тьмаритися — риться; наказ. сп. тьма/рся; тьма/ртеся; недок. 1) Ставати темним, темнішати. || перен. Втрачати яскравість, свіжість. 2) перен. Робитися смутним, похмурим. 3) перен., перев. у сполуч. зі сл. свідомість. Втрачати ясність, чіткість сприйняття;… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»